Пришибська громада
Кременчуцький район, Полтавська область

Історична довідка

Село Пришиб вперше згадується в XVII ст. коли було подароване царем Михайлом Федоровичем отаманові запорозських козаків Сірку. Позначено на стратегічних картах Карла XII періоду Північної війни 1700-1721.

На територіях сіл в минулому проходили і очевидно, певний час жили скіфи. Під час визвольної війни українського і білоруського народів 1648-54 років проходили війська філона Джалалія, які приєдналися до Богдана Хмельницького і вели боротьбу проти польських гнобителів. Біля села Низи є могила, в якій поховані повстанці визвольної війни 1648-54 років. Біля ріки Кобелячок є могила російських солдатів, що загинули в боях із шведами. Напевне, це воїни з корпусу князя Волконського. Курган православним воїнам був споруджений за наказом Петра І і встановлено хрест на могилі полеглих воїнів. За однієї з версій Карл XII переправлявся через Дніпро саме в Пришибі та Келеберді.

У XVIII на початку XIX століття частина населення вже перебувала в кріпосній залежності. У 1834 році була збудована мурована Вознесенська церква (вона не збереглася). У 1900 році у Пришибі Кобеляцької волості Кременчуцького повіту діяла козацька громада.

За версією істориків село було засновано козаками Келебердянської козачої фортеці під час розселення їх в XVI столітті, а назва  села Пришиб сягає часів старослов’янської мови і означає „круча над закрутом річки, коліно річки, місце удару течії”.

У роки німецько-фашистської окупації (03.09.1941 – 27.09.1943) було розстріляно 4 особи та вивезено до німетчини 115 осіб.

Уродженцем с. Пришиб є Герой Радянського Союзу П.В.Фещенко, у 2005 р. встановлено меморіальну плиту з його барельєфом.

У на території громади знаходяться три Братських могили радянських воїнів, загиблих у 1943р, пам’ятник воїнам-односельцям, які полягли  на фронтах ВВВ, могила Героя Радянського Союзу І.І.Бахарєва, чотири пам’ятних знаків «Жертвам голодомору».

День визволення сіл громади від німецько-фашистьської окупації 27 вересня.